Термін лексикографія (від гр. lexikon - словник, grapho - пишу) називає:

а) розділ мовознавства, що визначає теоретичні принципи укладання словників, вивчає типи словників;

б) процес збирання слів певної мови, упорядкування їх опис словникового матеріалу;

в) сукупність словників певної мови і наукових праць з цієї галузі.

Коротко зміст розділу "лексикографія" визначають кількома словами: це наука про словники, наукова методика та мистецтво складання словників.

Термінові повідомлення, що передаються адресатам по телефону. Реквізити:

1. Назва документа - заголовок.

2. Номер і дата телефонограми.

Слово телеграма, її номер і дату надходження пишуть у першому

рядку.

3. Назва організації і службової особи - відправлювача телеграми.

4. Назва організації і службової особи - одержувача.

5. Текст повинен бути стислим, уникати складних слів.

6. Слова пишуться без скорочень.

7. У тексті має бути не більше 50 слів.

8. Підпис службової особи.

План

1. Які є правила оформлення ділової кореспонденції.

2. Що входить до обов’язкових реквізитів спеціального бланка.

3. Які вставні слова пом’якшують тон спілкування.

Література:

• Л.М.Паламар, Г.М.Кацовець “Мова ділових паперів”.

• С.В.Глущак, О.В.Дияк, С.В.Шевчук “Сучасні ділові папери”.

• А.В.Фельзер, М.А.Миссерман “Делопроизводство, справочное пособие”.

Умовні речення

Підрядне умовне речення виражає умову здійснення дії головного речення; воно називається протасис (гр. protasis — попередник), а головне — аподосие (гр. apodosis — наступник).

Підрядні умовні речення вводяться сполучниками si — якщо, якщо б, якби; nisi, nі — якщо не, якби не.

Nisi складається із умовного сполучника sі і заперечення, причому заперечення відноситься до умови загалом. Якщо ж треба висловити заперечення до окремого слова, то ставиться si non.

У латинській мові є три види умовних речень: реальний (modus realis), можливий (modus potentialis) і нереальний - (modus irrealis)

1. Прочитати і перекласти.

Born in Paris, the son of a British embassy official, he studied medicine at the request of his family bot he never practiced after completing his internship.

The most peculiar thing about S. Maugham’s works is that the reader can never guess the end of them. That is why they are always read with great interest. Most of S. Maugham’s stories show his good knowledge of ordinary people and his warm sympathy for them.

Життя, як день, майне, коли з дитини

Стає дідусь і вже пора вмирати;

Вік - що година, рік – що мить одна.

Педро Кальдерон Де Ла Барка.

Проходять дні, життя стікає,

І десь громи гримлять у високості.

Я жду весни, але її немає,

Вона до мене не приходить в гості.

Василь Симоненко.

Тема: Навчання лексичного матеріалу.

Мета: Сформувати методичні вміння для навчання лексичного матеріалу шкільного мінімуму.

Завдання:

- проведення методичного аналізу лексичних одиниць (ЛО);

- створення навчальних мовленнєвих ситуацій для подачі та

опрацювання нових ЛО;

- обирання способів семантизації ЛО відповідно до її характеру та належності до активного чи пасивного мінімуму;

- складання вправ для формування лексичних навичок;

- складання та проведення фрагментів уроків з навчання лексики у формі ділової гри.

Дана робота присвячена темі мотивованості навчання. Я виділила принцип мотивованості як складову частину комунікативного методу навчання іноземної мови. Важливим завданням даної роботи є визначення мотиваційної сфери учня і методів, які застосовуватимуть вчителі, для ефективного впливу на цю сферу кожного учня зокрема. Мотивоване навчання іноземної мови є необхідним для учнів, адже вони повинні відчувати потребу в мовному матеріалі для розширення і поглиблення своїх мовних можливостей, усвідомлюючи близьку і далеку перспективу застосування цих знань. З цією метою вчителеві слід надати роботі над мовою характер пошукової, по-шкільному дослідницької діяльності, в результаті якої в учня розвиває

Як відомо, справжнє життя можливе лише у культурі засобами культури для культури. З багатьох її елементів можна виділити чотири категорії: символи, герої, звичаї, цінності. Мова як “тіло думки” якнайповніше і найвиразніше, тобто цілковито адекватно символізує національний характер, душу народу, спосіб мислення певної спільноти. Саме тому добрий символ є найкращим аргументом – бо ж як місіонер спроможний переконати тисячі людей. Але недостатньо мати ясні і плодотворні ідеї. Щоб повідомити про них іншим людям, та ще й розтривожити думку, спонукати до дії, потрібно ще й виражати їх чітко. Загальнодоступність, комунікативна загальнозначимість – важливий чинник мови рекламної продукції. Це спонукає до певної стандартизації мовлення, створення доцільних зворотів, стереотипів -, з одного боку, водночас до постійного збагачення арсеналу мовного впливу на свідомість багатотисячної різнопланової категорії читачів і глядачів. Унормоване слововживання, яке часто викликає у мовців труднощі, має бути основою у мові рекламної продукції, а отже і рекламіста як людини, що є прикладом у мовному наслідуванні для інших. Мова реклами є особливим, важливим різновидом літературної мови зі своїми закономірностями в змісті та формі.

План

І. Вступ

ІІ. Теоретична частина.

1. Поняття про комунікативний підхід:

1.1. цілі навчання згідно комунікативного підходу;

1.2. поняття про комунікативні ситуації;

1.3. принцип комунікативності.

2. Ситуативний підхід у навчанні говорінню.

3. Ситуативний підхід у діалогічному мовленні.

4. Ситуативний підхід і використання відео у навчанні іноземної мови.

5. Використання ігрових ситуацій у навчанні читанню.